Зоряне
небо світле й високе,
Там,
у безмежжі, творить
Отець ;
І
Божа ласка -
море глибоке,
Бо
Він гуртує Своїх
овець…
Хто
не цурався Бога
поради,
На
голос йдучи, повз
зла спокус ;
Хто
жив на світі
не слави ради,
Той
щирий серцем, й
не боягуз…
Встане
сміливо він у
день останній,
Вирок,
- «…Не винен…» !
- почує з вуст
;
В
ранок пройдешній, світлий
і ранній,
Бо
поруч із Господом
мав твердий глузд…
Бог
є в усьому :
в краплях дощу,
В
листках дерев, в
сонці сяйві весіннім ;
Радій,
вірний серцем, життю,
до схочу,
Господь
є також в
очей погляді ніжнім…
Прийде
ще день, і
до тебе озветься
Ангел
небесний в молитви
час ;
Серця
твого каяття дух
торкнеться,
Бо
любить Бог, навіть
грішними, нас…
Бог
є - любов,
і шляхи всі
відкриті
Тому,
хто Спасителя не
відкидав ;
Хай
в чашу долі
спокуси налиті,
Та
має шанс, хто
Ісуса прийняв
Ще
на спасіння, в
час той останній,
Лише
бо серце в
зраду не ввів ;
Бо
не проститься гріх,
що є тайний,
Коли
для розкаяння бракнуло
слів…
Небо
є справді поруч,
відкрите
Кожному
з нас, хто
у світ цей
прийшов ;
Лише
для тих воно
стане закрите,
Хто
замість правди, брехнею
жив, й шов…