За
що мені Боже
Ти дав цю
країну ?
Багато
ж є інших земель
в світі тім…
З
родючого саду зробили
руїну,
А
він мов Едем,
колись рясно так
цвів !
Нема
ж бо ніде
більш такої краси,
І
рук працелюбних, що все подолають ;
Та
тільки настали часи
сатани,
І
віру святу на
шматки розривають…
За
гроші і владу
в ній б’ються
до крови,
Хабарники,
й слуги закону,
- одне ;
Вони
з сатаною причетні
до змови,
Сміються
святому, і церкві
в лице !
Не
має в країні
ні правди, ні
права,
Злодії
на троні, і
в суддях вони ;
Тут
все продається, й
купується слава,
А
люди її стали
в світі - раби
!
Невже
ж Ти, Ісусе,
цю землю забудеш ?
Не
кинеш безчесних у
прах і сміття ?!
Коли
ж Ти їх
їсти ті біди
примусиш,
Щоби
вони зрозуміли, що
ми є -
сім’я…
Єдина
сім’я, бо єдиний
закон є…
Ні
гроші, ні влада,
а Бог всім
суддя ;
І
серце в ту
мить покається кожне,
Від
цих днів останніх,
і аж до «Буття»…
…Прийди
до Христа поки
ти ще людина,
Чекає
на тебе свята
ця земля ;
Беззахисна,
й чиста немов
би дитина,
І
все що потрібно
їй, - щирість
твоя !...
Я
дякую Боже Тобі
за країну
В
якій приєднався до
Церкви Христа ;
Знайшов
свою вічну, і
справжню родину,
Бо
істин багато, а
віра одна !