В який би
раз не спокушала
дух твій доля,
Які
б образи серце
вогнем не пекли ;
Молись
отак, - «на
все хай Божа
воля»…
Не
піддавайся на спокуси
сатани.
Бо
легко впасти, й
легко загубити,
А
потім, ох як
тяжко знов знайти ;
Тому
то й треба
так на світі
жити,
Щоби
надію в вірі
зберегти…
Надію
у можливість вічно
жити,
Зустріти
Бога, Господа, братів…
Для того треба
все пройти, й
стерпіти,
І
не тягнути як
тягар, своїх гріхів…
Коли
згрішив, покайся, молись
щиро,
Перед
Отцем ніщо не
скриєш, не втаїш ;
І
кайся так, щоб
серце заболіло,
З
колін піднявшись знов
такі згрішиш.
Бо
кожний крок долаєш
в боротьбі,
І
сили зла на
тебе скрізь чатують ;
Тому
без віри, ти
як у пітьмі,
Чого
слова твої, й
діла земні вартують ?
Без
Бога в серці,
ти - звичайний
порох,
А
з Богом, ти
- безсмертний, вічний
дух ;
Є сатана
лиш твій смертельний
ворог,
Ісус
Христос, - Спаситель
твій, і Друг…
Це
Він - дорога,
правда, і життя…
Тому
долай з Ним
шлях через спокуси ;
Підеш
за тілом, -
канеш в небуття,
І
не бери за
приклад ти гріх
Юди…
Зрада
є гірша за
отруту,
Хто
так вчинив, не
тіло вбив, а
почуття ;
Тому
шануй любов в
гріхах здобуту,
Бо
головне не плоті
чистота, а чистота
життя !