В
дикому степу піски
та каміння,
Дощик
покропить, можливо, раз
в рік ;
Та
там проростало це
перше насіння,
Якому
Бог Вічний, Месію
прорік…
Мойсей
був похилого віку
старець,
Єдина
людина що бачила
Бога ;
За
праведність вибрав його
Бог - Отець,
Від
нього почалась у
вічність дорога.
Та
більшість дітей стали
горді й пихаті,
Бо
надто маленька в
них віра жила ;
У
світі завжди панували
багаті,
Й
відкинули Бога, й
Ісуса слова.
І
тільки Мойсей відкрив
Богові серце,
Який
полюбив його мудрість
й талан ;
Корінням
він став, й
проросло це деревце,
Від
перших святих, до
сучасних християн !
З
віками не всохне
це дерево знання,
Пластинами
мудрості стало воно ;
І
хто їх вивчає,
той має бажання
Любити
людей, і творити
добро…
В
Старому Завіті -
Господня перлина,
Що
разом з Новим,
є єдине зерно !
Нас
Біблія вчить, що
всі ми -
родина,
І
в вічне життя
відкриває вікно.
Той
хто споглядає із
вірою в нього,
Всі
Божі завіти й
слова стереже ;
Бо
проживши отут, не
тримався земного,
Таких
Бог своїми дітьми
ще назве.
І
правда відкриється, вся,
без останку,
А
вірні там спокій
й блаженство знайдуть ;
Тому
будьте сильні завжди,
як з початку,
Смиренні
лише в ці
ворота ввійдуть…