|
Ти
дав мені велике
щастя жити,
Неоціненний
скарб - Твоя
любов !
Дозволив
навіть Сина Свого
вбити,
Щоб
кожний грішний прощення
знайшов.
Всім
людям Ти дав
вільний вибір ;
Багато
з них блукали
в тьмі,
Поки
Ісус їх знов
не вивів
На
шлях любові й
чистоти…
Пробач
мені часи що був без
Тебе,
Я,
куди йти, тоді
не розумів ;
Все
що робив Ти,
Ти зробив для
мене,
А
я намарно стратив
стільки слів !
Земне
життя, це тільки
- мить пізнання,
Єдиний
шанс здобути в
небі рай ;
Я
вдячний Тобі, Боже,
за ті знання,
Веди
мене, веди, не
відпускай !
Не
покидай мене на
тій важкій дорозі ;
Я
роблю крок, і
ще… і ще…
і ще…
А якщо далі
йти буду не
в змозі,
Підстав
на мить мені
плече…
Я
обіпрусь на нього,
стане легше,
І
далі сам продовжу
знову путь ;
Колись
я встав на
цю дорогу вперше,
Її
шляхи на небо
приведуть.
Хай
сатана трясеться в
лютій злобі,
Не
він, Ти, -
Бог, створив цей
світ колись ;
Христос
віддав останню краплю
крові
За
нас, людей, благаючи,
- молись !
|