Покайся
у гріхах, бо
конче треба
Тобі… тобі
це зрозуміти у
серцях ;
Творець
віддав найкращу частку
неба,
Тому,
хто має сльози
на очах !
Ні
тому, хто зібравши
розум світу,
Земні
знання й багатства
наскладав ;
А
тому, хто в
стражданнях зберіг віру,
І
власне свідчення яскравим
залишав.
Бо
знає Бог всі
думки і серця,
Бо
бачить Він таємне
наче сонце !
Для
Нього головне -
душа твоя,
Ісус
для неї в
небі відчинив віконце…
Скажи мені
про що ти
мрієш в ночі,
А
я скажу де
серце є твоє ;
Та
твердо знай, все
бачать Бога очі,
І
поки час не
сплив, рятуй життя
своє.
Читай
Писання, віруй, і
навчайся
Не
тільки мудрості від
світу, у людей ;
Коли
зробив не так
щось, то покайся,
І
вирви зло з
корінням із грудей.
Нестримний
біль твоє охопить
серце !
І
здасться, мить ще,
й ти помреш ;
Але
зроби, не відступи,
все це,
І
ти з Ісусом
в вічність увійдеш…
Та
коли очі серця
твого прагнуть слави,
А
замість милосердя сієш
гнів ;
Відкинеш
дух свій власними
руками,
І
зробиш те, що
сатана хотів.
Стій !...
Зупинись !... Згадай Ісуса…
І Біблію відкрий
в своїх руках ;
А
я за тебе
грішного, сам грішний,
помолюся,
І
ми зустрінемось напевно
у віках…