Отець
Небесний, слава Тобі
Боже
По
вік віків над
всесвітом царюй ;
Твоя
любов зростати допоможе,
І
прошу я, -
храм духа відбудуй
В мені, хоч
грішний тілом, і
пропащій,
Тебе,
мій Бог, не
зрікся і в біді
;
Нехай
від інших, в
чомусь я, і
слабший,
Ти
світлом був мені
у темні дні…
Коли
я сонця зовсім
вже не бачив,
Стискала
горло демона рука ;
Надію,
розум, страх й
сумління втратив…
…Згадав
Христа святі слова,
-
«Прийдіть
до Мене струджені,
в печалі,
Я
дам вам воду
вічного життя» !... –
Й
хоч плоть мою
терзали демони ці
далі,
Та
вже читав я Біблію, з
«Буття»…
Насіння
правди в серці
проростало,
Тендітні
паростки в душі
я зберігав ;
З
Тобою - Господи,
життя щасливим стало,
І
з кожним днем
я в свідченні
зростав !
Бо
Ти - любов,
Ти - правда
і життя !
Твоє
безмежне милосердя й
ласка ;
Мене
на світло вивів
з небуття,
І
зрозумів я, що
слова Писань не
казка…
Бо
Ти, - Господь !...
всьому Ти дав
початок,
Без
початку Сам був,
і без кінця !
А
на лиці людей,
Твій відпечаток,
І
різнять нас лише
серця…
Бо
в Твоїм серці,
- мужність й
досконалість,
Безмежжя
справ в безкрайностях
років !
А
в моїм, шрами
від гріхів зостались,
Бо
я зростав, й
мудрів з Твоїх
віршів…
Мій
Бог, коли то
Твоя ласка,
Пробач
в мені і
слабкість цю, і
страх ;
Моє
лице, Ти, вірю,
знаєш, не є
маска,
Хоча
насправді я є
жменька пороху, я
- прах !
І
тільки Ти врятуєш
щиру душу,
Даси
життя, і вічність,
й новий зміст ;
А
я завіт вже
вдруге не порушу,
Молитва,
ось рятунок ; до
Тебе, через Духа - міст !