Очистися
від скверни і
омани,
І
за спокусою, й
гріхом своїм не йди
;
Бо
є гіркі, як
мед полинний, зради,
Ти
собі честь й
надію поверни.
Лише
бо ти за
себе цей крок
зробиш,
Свій
іспит ти складаєш
день за днем ;
Знай,
у гріхах майбутнє
світле втопиш,
А
в покаянні -
вічність віднайдеш !
Не
дозволяй спокусі панувати
серцем,
Щоби
вона буденною була ;
Нехай
пече бажання розум,
наче очі перцем,
Хай
стане муром для
гріху твоя душа…
О,
це нелегко, розірвати
пута
Якими
спутав плоть, що
гине, сатана ;
Та,
якщо є в
житті свідоцтва чуда,
То
й сила є,
щоби уникнути гріха…
Люби
Христа, ненавидь зло
у собі,
Молись
Отцю, читай псалми ;
І
Дух Святий ще
дасть знов сили
тобі,
Та
тільки ти їх
в вірі бережи !
Мусять
прийти і труднощі,
й спокуси,
Інакше,
хто би милість
зрозумів ?
Молись
лише, щоби уникнути
падіння Юди,
Не
усвідом занадто пізно
що вчинив…
Покайся зараз,
щиро, з біллю
й сумом,
Свій
дух від скверни,
чистим віднови ;
А
якби й назвали
віру твою, глумом,
Понад
усе ти далі
Господа люби !
Бо
тільки Він пробачить,
і не зрадить,
Не
скористається і з
твоїх почуттів ;
І
слово, - «…каюсь
Господи…» - для
Нього більше значить,
Ніж
тягарі усіх твоїх
гріхів…