Ніколи
не зможеш збагнути
все зразу,
Думок
всіх, до купи,
в одну не
збереш ;
Пробачиш
людині тоді лиш
образу
Коли
її любиш, й
як скарб бережеш…
Та
можна відкрити замки
всі без слова,
Бо
очі, це -
дзеркало тайних думок ;
Тобі
не даремно дано
мудрість Бога,
Лише
не забруднюй цей
чистий струмок…
Не
треба ні мститись,
ні лиха шукати…
А
краще в сльозах
на очах помолись ;
Не
зможе людина тобі
спокій дати,
Та
Бог дасть, як
лишишся вірним, колись…
Коли
ти, бентежний, збагнеш
як болюче
Відкрити
обман, й жити
зрадженим вже ;
Та
серце, не пекло
воно все-палюче,
Та
навіть тоді ти
врятуєш все ще…
Бо
кожний з людей
піддається спокусі, -
Хто
тілу, хто п’янству,
хто владі й
грошам ;
Шукай
свій рятунок від
світу в Ісусі,
Бо
ладу не дати
і власним гріхам…
А
суд віддай Богу,
Він є -
Справедливий !
Коли
справді любиш, пробач,
не руйнуй ;
Не
спалить бо хату
господар дбайливий,
Тож
краще в образах
свій час не
марнуй…
Зміцнившись
у слові, підтримай
слабкого,
Щоб
він, як окріпне,
тобі допоміг ;
Бо
в світі багато
є ще руйнівного,
Самотнім
цей шлях подолати
ні хто ще
не зміг !
Ісус
- твоя поміч !
А Бог - твій Порадник !
Надійний
поводир, то є
- Дух Святий ;
Вивчай
слова правди, щоб
ти не став
зрадник,
Молись
кожну мить, і
пильнуй погляд свій…