Нехай
спокуси точать твоє
серце,
І
гріх у скроні
б’ється, і кричить ;
Та
вірний раб до
Господа озветься,
І
Він Його в
недолі захистить…
Не
соромно в дорозі
оступитись,
І
ненавмисне збитись зі
шляху ;
А
прикро, волю Бога
знаючи, не підкоритись,
І
в розум свій
впустити сатану.
Він схопить нас
так міцно як
зуміє,
І
засліпить і очі,
і думки ;
Тому
душа кривити хай
не сміє,
Останній
крок в безодню
не зроби…
Коли
бо око спокушає,
- вирви !
А
руку грішну в
себе, відітни !
А
розум, якщо кличе
до розпусти, в
порох витри !...
Бо
краще так до
неба увійти…
Шукай
спасіння, віруй, і
молись,
А
від спокус гріха
втікай, не оглядайся ;
Ось
тільки впавши, знов
не помились,
Прийди
до Господа, і
з щирістю покайся…
Відкритим
май до Нього
серце й почуття,
Не
відрікайся не в
багатстві, ані в
бідності, спасіння ;
Лише
хто витерпить усе,
дитям Отця назветься,
Бо
є Христос -
дорога, правда, і
життя !
Іди
вперед, іди, не
повертайся
На
шлях широкий, у
спокус і бруду
світ ;
Шукай
Ісуса, Бога не
лякайся,
Він
захистить тебе від
страху, і від
бід !
Хай
в розум твій
ржа заздрості не
ввійде,
Ненависть
вирви, помсту геть
відкинь ;
І
біля себе май
щось тепле, чисте,
рідне…
Те,
що полегшить біль
твою, амінь !