|
Не
відштовхни того, хто
поруч є,
Якщо
Господь тобі священства
владу дав ;
Не
став попереду Христа
ім’я своє,
Бо Він
за грішних смерть
один прийняв.
Тому
і ти лице
не відвертай,
І
не суди, на
серці не май
камінь ;
Коли
простиш, й тебе
пробачать, знай,
Вогонь
гріха згорівши каже,
- амінь.
Це
полум’я у пеклі
догорить,
Воно,
сумління муки нескінченні !
Тому,
коли почуєш як
душа кричить,
Покайся,
зараз і отут !
поки ми є
іще спасенні…
Ніщо
земне не дасть
тобі той спокій :
Ні
сила й впевненість,
ні розум і
знання ;
Розтопче
добре в серці
світ жорстокий,
Але
врятує віра і
любов твоя.
Бо
Бог дав чисте
й світле, -
душу,
І
владу, щоб ти
спас себе й
людей ;
Не
втрать в гріхах
благословення силу,
І
не відводь від
ближнього очей.
З
Ісуса приклад ти
бери в усьому,
Хоча,
ми є недосконалі
й грішні, Він
- святий !
Знайдеш
пораду й втіху
лише в Ньому,
Один
Христос це порятунок
твій…
А
Він всіх любить
однаково щиро,
Нікому
переваг за розум
не дає ;
Як
сонце праведних і
грішних завжди гріло,
Так
і спасіння шлях,
для кожного з
нас є.
Відчуй
любов Христа у
серці знову,
І
світло, яке в
тобі, не гаси ;
Ти
тільки так повернешся
додому,
Тож
Бога сил здолати
все проси !
|