Не
оминай людину на колінах,
Що
милостиню просить день
у день ;
Її
життя все в
тріщинах й руїнах,
І
не співає вона
Господу пісень…
А
ти за неї,
грішну, помолися,
Хоча
й твоїх гріхів
ні хто не
рахував ;
Скажи
їй, - « серцем
відновися »,
Бо
за таких Ісус
Христос страждав !
Нема
гріху коли хтось
просить, хворий,
Й
несе каліцтво як
відвічний хрест ;
Та
якщо здоровий, серцем
кволий,
Таких
карає Божий перст…
Встань !...
Простягни до Бога
руки !
Ніколи
праведний не лишиться
в біді ;
Господь
терпів страшніші муки,
Щоб
ти став сильним
у житті…
Коли
нелегко, встань знов
на коліна,
Та
не в проханні,
а в молитві,
- Отче наш…
І
ти відчуєш, ніби
Божа сила
Ввійде
в твій розум,
й серце в
той-же час !
Присутній
Бог у дусі
із смиренним,
Зітре
сльозу на стражденних
очах ;
Ти
тільки віруй, будь
слухняним й ревним,
І
геть жени думок
і серця страх !
Не
дозволяй щоб в
ньому зло осіло,
Коли
побачиш як грішить
твій брат ;
Нема
людини, яку би
світом не роз’їло,
Й
земний суддя буває
часто - кат…
Бог
всякому воздасть по
його праці,
Не
омине ні жодного,
ні крихти слів
й думок ;
Ти
кожний раз живеш
з початку, вранці,
Як
чисту воду льє завжди струмок…