|
Не
май страху коли
ти, вбогий, просиш
У
Бога милості і
заступництва в біді ;
Якщо
любов у серці
своїм носиш,
І
вдячність до Ісуса,
у злі, і
в добрі дні…
Молись
натхненно, щиро, без
утоми,
Бо
тільки в цей
час ти, і
Дух Святий, - одне
!
І
розквітають в серці
квіток вічності бутони,
А
душу аж до
неба в мить
ту піднесе…
Коли в
ночі прокинешся, і
з жахом
Проникне
в мозок думка,
- «я ж
помру» !
Не
бійся, бо лише
це тіло стане
прахом,
Хоч
й жоден з
нас не омине
небес суду.
О
Бог мій, Ти
- Отець ! Ти
- Милосердний !
Пробачиш
слабкість й гріх
тяжкий коли
До
ніг Твоїх я
припаду, в молитві
щиросердній,
Й
нове життя з
Ісусом розпочну.
Бо
в Євангелії є
істинне спасіння,
Яке
через пророків Ти
приніс до нас ;
І
якщо ми є
з доброго насіння,
Торкнеться
серця й розуму
Господній глас !
Слова
прості, слова що
оживляють
Вже
сухі віти черствої
душі ;
Життєві
сили знову відновляють,
Й
людина розквітає у
всій своїй красі…
О
Боже - Батьку,
захист і опора,
Молюсь
до Тебе день
і ніч, -
спаси !
Бо
оточили демони, гнила
основа,
Та
крізь спокуси Ти
мене веди. –
…«Не
май страху»! -
я чую голос
Твій в натхненні,
І
як струна тремтить
в душі, і
віддає…
І
ти, і я
зачаті Богом у
творенні ;
І
ти, і я
- сіллю землі
і неба є !
|