Навчи
мене, мій Боже,
дорозі мудрості життя,
Без
Тебе я іти
по ній не
в змозі ;
Долаючи
спокуси, сум і
біль, відверто, до
кінця,
Не
дай мені спинитись
в одному кроці,
на порозі…
За
ним Твій дім,
за ним моє
спасіння !
І
світло правди йде
з його вікон ;
Навколо
сад, з якого
було взято те
насіння,
Що
у Едемі ріс,
і де Ти
дав закон…
Дай
мені сил Отець,
й наснаги в
боротьбі,
Яку
що миті я
веду із сатаною ;
Підтримай
дух в мені
в ці швидкоплинні
дні,
І
стань для мене
скелею, й стіною…
Бо
Ти моє повітря,
мої очі,
І
тільки Ти мій
розум, і знання !
З
Тобою світлі навіть
самі темні ночі,
З
Тобою не лякаюсь
злого я…
Ні
смерті, ані болю,
ані сліз…
Бо
переміг Ти їх
Ісусовою кров’ю ;
Він
світло правди в
Євангелію приніс,
Яка
є справжньою, і
щирою любов’ю !
Пробач
Господь гріхи земні
мої :
Байдужість,
злість, нестримність, заздрість,
гордість…
Не
залишай мене й
на мить на
самоті,
Бо
тільки люди здатні
на жорстокість…
Тобі,
Єдиному, довірю все
до краплі !
В
ім’я Ісуса, вмерши,
оживу ;
Й
не підкорюсь в
випробуваннях, злого владі,
І
в Новім Світі,
може, часточку знайду…
Та
тільки дай мені,
мій Боже, сили
ще,
Навчи
Ісусе, як здолати
зраду ;
Не
відверни від мене,
грішного, ні серце,
ні лице…
І
встанови скоріше на
землі Свою правдиву
владу !