Мій
Бог, Отець мій
і Заступник,
Пробач
мені все що
зробив не так ;
Що
я лякаюсь мов
якійсь відступник,
Бо
знаю, що я
все ще у
гріхах.
Та
плаче серце втомлене
журбою,
І
дух мій повний
суму й каяття ;
Згрішив
я Отче знов
перед Тобою,
Молюсь,
- не відверни
Свого лиця !
Не
відкидай, Господь, від
мене милість,
І
зглянься над рабом
слабким ;
І
не дозволь щоб
заздрість, злість і
хтивість
Заволоділи
розумом моїм…
Бо
слово Твоє все
чого бажаю,
В
нім суть, любов,
і правда, і
життя ;
Відкрий
мій розум й
серце, бо я
знаю -
До
Тебе шлях лежить
крізь каяття.
Коли
впаду в жахливу
я безодню,
І
серце скуте, злим
тим, закричить ;
Благаю
Отче, - простягни
Свою долоню,
Хай
мій спокусник, в
ту ж мить
замовчить !
Дай
мені сили бути
непохитним,
В
багатстві й бідності
зі шляху не
зійти ;
Назавжди
стану відданим і
вірним,
Лише
гріхи мої, і
слабкості прости.
Бо
тільки Ти любити
щиро вмієш
Серця,
що прагнуть прощення
за все ;
І
Ти, мій Боже,
вірю, зрозумієш,
Не
відвернеш від покаянного
лице…
Бо
бачиш Ти таємне,
й відкриваєш
Глибини
всіх думок і
почуттів ;
І
тільки Ти мій
розум й серце
знаєш,
Й
для цього не
потрібно навіть слів.