Колись
і я покину
світ цей грішний,
І
вже не буде
серце стискувати страх ;
Чи
пригадаю, як я
плакав безутішний,
І
скільки болю було
у моїх словах ?
Чи
варто час втрачати
на зітхання ?
Короткий
він, тече неначе
віск горить ;
Поки
можливість є, вбирай
мов губка воду,
- знання,
Бо
ворог твій, що
другом прикидається, не
спить !
Віддай
всі сили Богу
в час молитви,
І
не суди нікого,
судить тільки Він ;
Не
дозволяй ні зраді,
ні обману своє
життя розбити,
І
будь спокійний, навіть
коли з неба
вдарить грім !
Коли
ти з Господом,
нема чого боятись,
Бо
Він твій захист
і притулок у біді
;
Життя
ж бо вічне
є для того
щоб навчатись,
І здобувати, труднощі
долаючи, ключі…
Іди
вперед уперто, в
боротьбу !
Не
втрать лише в
випробуваннях віру ;
На
самоті ніколи не
здолати сатану,
Бо
тільки Божий Дух
дає непереможну силу !
Не
забувай, що ти
є Господа дитина,
Коли
у гріх впадеш,
покайся, й повернись ;
Бо
порохом була, й
буде завжди людина,
Але,
можливо з вірою
в нову одежу
зодягнутись, і спастись…
А
може я ще
стану особливим
Разом
з тобою, не
впаду у гріх ?
Не
тільки з ранку
буду я щасливим,
Й
ніколи не зачерствіє
мій хліб…
Той
хліб життя, що
Словом Божим зветься,
Хто
їсть його, насититься
завжди ;
Й
колись, раптово так,
душа моя озветься
На
голос Господа, і
це будуть не
сни…