|
Коли
тебе спіткало лихо,
й злодій,
Твоє,
набуте працею важкою,
вкрав,
Не
проклинай, не ремствуй,
а май спокій,
Бо
набагато більше Господь
тобі дав.
Що
таке гроші й
золото ? багатство ?!
Але
його в могилу
не візьмеш…
Життя
земне в захланності
є - рабство,
А
віру, й дух
свідоцтва не вкрадеш.
Бо
це єдине що
є вічне в
тобі,
Нетлінне,
нескінченне, день за
днем ;
За
це і вмерти
не шкода, і
лежачи у гробі
У
тілі тлінному, повстати
перед Господа лицем
В
новому стані, чистим
від гріхів
Набутих
в злиднях і
трудах, минаючи спокуси ;
Припавши
до ніг Бога,
- «я стерпів» !
-
Сльозами
вдячності кричати, й
більш не муси
В
слабкому тілі дух
мій пробувати,
Земних
проблем несучи тягарі ;
Це
все, про що
тепер я можу
знати,
І
те, що там
не будуть жити
злодії й бідарі…
Для
бога золото непотріб,
- прах, сміття…
Лише
душа смиренна скарб
безцінний ;
І
все що Він
створив з початку,
із Буття
Ввійде
у вічність, всякий,
хто був вірний.
Не
плач, не ремствуй
навіть у біді,
Чим
важчий хрест, тим
ближче до спасіння !
Хто
через терні подолав
шляхи земні,
Той
з праху встане
у день воскресіння…
Молись
коли лихе оточить
тебе муром,
Ти
не один! Господь
веде крізь страх…
І
уяви собі яким
то буде чудом
Коли
все зло перетворить
Бог в прах !
|