Хто
сильний духом, той
не програє,
Бо
сумний досвід теж
приносить користь ;
В
випробуваннях він міцним
стає,
І прагне перемог,
зростаючи натомість…
Бо
головне, це -
рук не опустити,
І
знати хитрість, і
підступність ворогів ;
І
своє свідчення зуміти
захистити,
Не
відкладати сплачення боргів…
Бо
треба дати звіт
за власні вчинки,
Ще
тут, перед Творцем,
не на суді ;
Коли в
тобі є сором
за помилки,
Не
впади в розпач
що марнотні дні.
Бо
вчинок є -
урок, а не
тягар,
Лише
бо треба його
зрозуміти ;
Своє
життя поклавши на
вівтар,
Каяттям
бруд душі омити…
Встань
на коліна, щиро
помолись,
Подякуй
Господу що відкрив
твої очі ;
Та
знов, дивись, в
житті не помились,
Ти
ж відрізняєш світло
дня, від темряви
у ночі !
А
коли вкриє скроні
сивина,
Будь
як дитина лагідним,
й сумирним ;
Є
правда в світі,
- добра новина,
І
кожну мить є
Бог зі Своїм
вірним…
А
людський дух гріх
точить як іржа
Залізо,
й ломить його
навпіл ;
Лише
в молитві віра
є тверда,
А
слово серце змінює,
і думок нахил…
Покайся
ти, та рук
не опускай,
Бо
тлінне тіло, дух
же - переможець !
Із
помилок безцінний досвід
здобувай,
І
не забудь, що
Бог є -
Миротворець !
Тому
не бач ні
в кому ворогів,
Бо
кожний хрест на
Суд несе, свій,
власно ;
Отець
на небі ще
всіх полюбив,
Тому
згадай про це,
дитино, вчасно…
Бо
головне, - життя
не змарнувати,
Воно
не гра, а
цінний Божий дар !
Що
дух є -
храм, потрібно пам’ятати,
Твій
кожний вчинок ляже
на вівтар…