Я
повернусь, з руїн,
із попелища,
Душі
своєї віру збережу ;
Життя
земне - війна,
де день у
день ігрища,
Та
я гріхів не
перейду межу.
Бо
Бог мій щит,
надія й оборонець,
Молитва,
- зброя, що
іржа її не
з’їсть ;
Ісус
Христос Спаситель, й
миротворець,
І
Він вгамує світу
лютість й злість
Якими
демони мене постійно
атакують,
Щоб
зруйнувати добрі почуття ;
І
в пекло вкинути
вони мене міркують,
Й
перекрутити правду і
знання…
Що
гріх, не гріх…
а сатана, не
є злочинець…
Перелюб,
- гра, й
сховатись можна в ній
;
Ісус
Христос, - не
Божий Він обранець,
Й
не взяв на
Себе гріхи кожного,
і твій…
Не
вір !... не вір тому
що темрява панує…
Що
гріх і слабкість,
Бог вже не
простить ;
Бо
сатана світ правди
не зруйнує,
І
він це знає,
знає, і тремтить…
І
в своїй люті
всіх схопити хоче !
А
ти будь сильним,
вірним… і терпи ;
Пробачить
серце що покається
Бог конче,
Ти
тільки крок до
Нього свій зроби…
Читай
Писання, пізнавай, молися,
Тягар
спокус й пожадливість
із себе скинь ;
І
іншим пробачати гріх
важкий навчися,
Лише
дитя, від Батька,
не відринь…
Я
збережу і вдячність,
і любов,
Не
дивлячись на зради,
на обман, на
лицемірство ;
Тоді,
в важкі часи,
до Церкви я
прийшов,
Неначе
з битв війни
потрапив знов в
дитинство…
Там
було чистим все,
правдивим, первозданним,
Початок
неба, це - Отець, і Син
;
Там
я відчув себе
незрадженим й коханим,
І
що не має
над святими влади
часу плин…
Я
повернусь… Бог дасть
мені ще сили…
Бо
дух незламний від
земних випробувань ;
Я
ще пробачу зраду,
й слабкості людині,
Та
ще пече вогнем
у серці від
моїх змагань !