Я
не можу збагнути
як сталось, -
Розіп’яли
Ісуса кати ;
І
чому сонце знову
піднялось,
І
розквітли весняні сади ?
Як
земля не розверзлась
під ними,
Не
поглинула їх наче
прах ;
І
чому залишились живими,
Їхню
плоть не пожер
дикій птах ?...
Це
тому, що Бог
Вічний дозволив
За
людей кров невинну
пролить ;
Сам
Христос, Отця Істини
вмовив,
Що
за кров його
не відімстить…
Коли
небо ще тільки
відкрилось,
І
Господь сотворив небо
й твердь ;
На
землі зло спокуси
з’явилось,
Бо
Люцифера вигнано геть
Від
присутності Бога живого !
І
з тих пір
він в блуд
вводить людей ;
Не
існує нічого святого
В
тому світі забутих
тіней…
Як потрібен
був людству -
Спаситель,
Щоб
Його не здолав
сатана ;
Наш
Творець, наш Господь,
Вику питель,
І
надія для нас
всіх одна !...
І
коли на Голгофі
канав Він,
Пробачав
слабких духом людей ;
Бог
Всесильний був поруч
із Ним,
І
сльоза з Його
впала очей…
Ти
живий наш Ісус,
наш Учитель !
І
праворуч сидиш від
Отця…
Всіх
гріхів людських, й
бід Визволитель,
І
дорога правдива, єдина
- Твоя !