І
дні, і ночі
пам’ятай про Нього,
Живи
для того щоб
Йому служить ;
Христос
бо жив, й
страждав саме для
того,
Щоб
нас Своєю кров’ю
освятить.
Коли
спокуса серце твоє
точить,
Сміливим
будь, відкинь її,
- йди геть !
Нехай
сльоза подушку в
ночі мочить,
Душею
й серцем непохитним
стань як твердь.
Твердь
для гріха… та
м’якість к милосердю…
Ісус
цей приклад досконалий
дав ;
Він
вчив нас прощенню,
смиренню, добросердю…
І
той щасливий хто
оце надбав.
Шлях
віри, це -
служіння ближнім,
Не
ради дяки світу
чи людей ;
Будь
самим добрим, лагідним
і ніжним,
І
сльози розпачу повитирай
з очей.
Не
треба слів, коли
присутній дух,
Святий
бо подих Його
чуєш серцем вірним ;
І
зрозумієш хто є
ворог, хто є
друг,
Він
зробить тебе сильним,
чистим, вільним.
Не
прагни почестей, кар’єри
чи багатства,
Господь
тобі за віру
дасть, й додасть !
Але
не май на
серці заздрості й злорадства
Коли
ти бідний, бо
то як печать …
Все
що ти маєш
є від Бога,
тобі :
Розум
і сила, спрага
до знання ;
Творити
здатність зачата в
утробі,
А
головне, то, Церква,
- як сім’я.
Люби
усіх ; слухняних, і,
не дуже,
Давай
їм приклад, і
служи, й радій !
Бо
з нами Бог,
і Божий Син… мій
друже,
Тож
міцно в вірі
завжди стій.