Дивлюся
в блакитні Ісусові
очі,
Він
лагідний серцем, душею
твердий ;
Я
в думках про
Нього провів дивні
ночі,
Він
посланий Богом на
землю святий.
За
наші гріхи Він
прийняв тяжкі муки
Віддавши життя,
й по краплині
всю кров ;
І
з вдячністю я
цілував Його руки,
Відчувши
безмежну до Нього
любов.
Ще
мить, і здається,
я слово почую,
І,
з образа вийде
воскреслий Христос ;
І
я Його мужність
і силу відчую,
І
душу відкрию свою,
повну сліз…
Скажу,
- «о Ісусе,
пробач мою слабкість,
За
те що так
довго до Тебе
я йшов…
Прийми
мою щиру любов,
серця вдячність,
Нарешті
Тебе я, Господь
мій, знайшов» !
Той
шлях був нелегким,
крізь морок зневіри,
Крізь
прірви й падіння,
до Тебе Христос ;
Та
кров Твоїх ран
дала мені віри,
А
погляд зігрів серце
в лютий мороз.
І
знову, і знову
дивлюсь в Твої
очі,
За
мене, Ісус, пішов
Ти на смерть ;
Без
Тебе сумні мої
дні, мої ночі,
Ти
- сила і
розум, Ти -
небо і твердь !
Колись
я, Христос мій,
з Тобою зустрінусь,
Ти
дав мені сили
пройти все ще раз
;
І
може, я в
шати небесні одінусь,
Де
Бог цілий всесвіт
готує для нас…