Був
перший ранок після
сотворіння,
Бог
відпочив від праведних
трудів ;
Й
Адам самотній, -
корінням насіння
По
саду, що в
Едемі ріс, ходив…
Призначив
день для суду
наш Отець,
А
змію Він дав
владу спокушати ;
Вовків
щоб відділити від
овець,
А
людям Бог дав
право обирати…
З
нас кожний знав
де має народитись,
І
все почне з
початку, немовлям ;
Як
буде дуже легко
помилитись,
І
дуже важко зладити
з життям.
…Цей
перший ранок свідок
мовчазний,
Що
Бог все вирішив
відверто, й остаточно,
-
«Дух має
подолати шлях земний,
І
плоттю ставши, вчитись
не заочно» ! -
З
нас кожний мусить
іспит здати сам,
Долати
все за власним
розумінням ;
І
знати справжню цінність
всім словам,
Дороги
Божої триматись із
сумлінням…
А
хто оступиться, здолати
не зуміє
Всіх
труднощів і прикростей
життя ;
Втрачати
віру в Бога
хай не сміє,
Бо
нас Христос навчав
про каяття.
Прийдіть
до Нього всі
хто прагне щастя !
Ісус
врятує, вибачить гріхи ;
Ось
тільки б в
кожного з нас
вистарчило часу,
Щоби
на сповідь щиру
ту прийти…
Не
відрікайся, не барись,
вже близько
Час
суду, той час
в який прийде
Господь ;
І
навіть гордовиті впадуть
в смиренні, низько,
Бо
у Христі не
буде смертною ця
плоть…