Не
для очей чужих
ти любиш,
А поза очі,
зраду п’єш ;
Когось
за гріх маленький
судиш,
Помилки
ближніх стережеш…
І
не тому ти
розум маєш
Від Бога,
щоб чинити це ;
Бо
серце своє не
сховаєш…
Чому
ж воно на
світ цей зле ?
Чи
маєш ти випробування
Аж
надмір, аж до
не-схочу ?
Молитва
їх поділить навпіл,
А
хрест свій ти
віддай Христу !
Бо
Він прийшов у
світ цей грішний,
Щоб
взяти твої тягарі ;
Не
для очей чужих ти
ніжний,
А
поза очі, -
кат сім’ї…
Бог
знає все : і
крок, і слово,
І
кожну думку, кожний
рух ;
Ним
складена є річ,
і мова,
І
світ цей, діло
Його рук !
І
сатана тому лютує,
Що
Бог дозволив це
на час ;
Тому
Ісус серця й
лікує,
Щоби
спасти від гріхів
нас…
Все
що потрібно, покаяння,
І
дух смиренного раба ;
Для
цього з Писань
черпай знання,
Молись
відверто, аж до дна
!
Не
для очей чужих
роби це,
А поза очі,
смійся з них ;
Бо
Бог збере з
гір й долин
вірних,
Тебе
ж відкине, мов
гниле…
Все
що ти робиш,
- вирок тобі,
Те
що посієш, те
й пожнеш ;
Тому
шукай спасіння в
слові,
І
якщо схочеш, то
знайдеш !
Не
для очей чужих
май знання,
А
поза очі, -
світу блуд ;
Будь
з Богом з
рання, аж до
рання,
Це
й є твій
справжній, щирий труд !